Словник української мови у 20 томах

вовномийня

ВОВНОМИ́ЙНЯ, і, ж.

Приміщення або місце, де промивають вовну (у 2 знач.).

У Херсоні на початку 60-х років XIX ст. найбільшою була вовномийня графа Толстого і Багера (з наук. літ.);

Динамічно розвивалося дофабричне миття вовни в Харківській губернії: 1820 року тут існувала одна вовномийня купця Буткова, а в середині 40-х років їх стало вже дев'ять (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вовномийня — вовноми́йня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови