вогкенький

ВОГКЕ́НЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до во́гкий.

Руки її грубітимуть та трiскатимуться в роботi, розносячи силос важкий та пригортаючи до грудей ягнят запашних, вогкеньких, коли в кошарi холодно i їх треба зiгрiти своїм теплом (О. Гончар);

Він сам годував свого собачку і сам перевіряв його здоров'я, торкаючись пальцем чорного вогкенького й холодного носика (В. Собко).

2. Трохи вогкий.

Швиденько загнала скот у загороду та до хустки мерщій. Лап, – вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. вогкенький — вогке́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вогкенький — -а, -е, пестл. Трохи вогкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогкенький — див. сирий  Словник синонімів Вусика
4. вогкенький — ВОГКЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Трохи вогкий. Швиденько загнала скот у загороду та до хустки мерщій. Лап, — вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне (Головко, І, 1957, 106).  Словник української мови в 11 томах