вогкенько

ВОГКЕ́НЬКО.

Присл. до вогке́нький.

Туман лягає на землю вогкенько (із журн.);

Вогкенько виблискує листя тополі у світлі мерехтливого ліхтаря (з газ.);

// у знач. пред.

Ото забігла я на вогник погрітися у хатинку, бо якось на вулиці вогкенько та холодненько (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вогкенько — вогке́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови