вогкенько —
ВОГКЕ́НЬКО. Присл. до вогке́нький. Туман лягає на землю вогкенько (із журн.); Вогкенько виблискує листя тополі у світлі мерехтливого ліхтаря (з газ.); // у знач. пред. Ото забігла я на вогник погрітися у хатинку, бо якось на вулиці вогкенько та холодненько (із журн.).
Словник української мови у 20 томах