вогненність
ВОГНЕ́ННІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. вогне́нний 1, 4.
Здавалося, обшир його [світу] стратив свою прозорість і взявся огненністю в самому собі, як дивна пожежа серед сірої прохолоди (В. Барка);
У далекому минулому Верховним Божеством у різних народів під різними іменами виступає Бог Сонця або Вогню. Так Зороастр стверджує силу думки, її вогненність і силу вогню (з наук.-попул. літ.);
І чи не оця сама вогненність та неясність думки надавала мові його невловимої принадності (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)