Словник української мови у 20 томах

вогненність

ВОГНЕ́ННІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. вогне́нний 1, 4.

Здавалося, обшир його [світу] стратив свою прозорість і взявся огненністю в самому собі, як дивна пожежа серед сірої прохолоди (В. Барка);

У далекому минулому Верховним Божеством у різних народів під різними іменами виступає Бог Сонця або Вогню. Так Зороастр стверджує силу думки, її вогненність і силу вогню (з наук.-попул. літ.);

І чи не оця сама вогненність та неясність думки надавала мові його невловимої принадності (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вогненність — вогне́нність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вогненність — (розм. огненність), -ності, ж., рідко. Властивість за знач. вогненний 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогненність — ВОГНЕ́ННІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. вогне́нний 3. І чи не оця сама вогненність та неясність думки надавала мові його невловимої принадності (Ільч., Серце жде, 1939, 32).  Словник української мови в 11 томах