вогнецвіт

ВОГНЕЦВІ́Т, у, ч.

Міфічна квітка папороті із жовто-синіми пелюстками.

Поетична купальська ніч водила найсміливіших шукати вогнецвіт папороті – своє щастя, свій золотий скарб, свою долю (з навч. літ.);

За легендою папороть, або, як її ще називали, перунів вогнецвіт, цвіте тільки в ніч на Івана Купала (із журн.);

* Образно. І вже ніколи .. не спалахне огнецвіт моєї фантазії: на рік буває тільки одна ніч – на Івана Купала, коли в зачарованому колі жевріє жемчуг химерної папороті (М. Хвильовий);

У тій жорстокій веремії Ви [пожежники Чорнобиля] до кінця тримали бій І пронесли свої надії Крізь вогнецвіт усіх надій (із журн.);

* У порівн. Горів огнецвітом орден (С. Журахович).

Значення в інших словниках

1. вогнецвіт — вогнецві́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вогнецвіт — (розм. огнецвіт), -у, ч. Рослина з жовто-синіми квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогнецвіт — ВОГНЕЦВІ́Т (розм. ОГНЕЦВІ́Т), у, ч. Рослина з жовто-синіми квітками. *У порівн. Горів огнецвітом орден (Жур., Дорога.., 1948, 156).  Словник української мови в 11 томах