воднодух
ВОДНОДУ́Х, присл., розм.
Одним ковтком.
Вони підійшли до кіоску, воднодух випили по склянці зельтерської і пішли далі (М. Олійник);
Я підвівся, налив собі вина і воднодух випив (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ВОДНОДУ́Х, присл., розм.
Одним ковтком.
Вони підійшли до кіоску, воднодух випили по склянці зельтерської і пішли далі (М. Олійник);
Я підвівся, налив собі вина і воднодух випив (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)