водозбір
ВОДОЗБІ́Р¹, бо́ру, ч.
1. Ділянка суходолу і товща ґрунту та гірських порід, звідки природні води стікають у річкову систему, озеро й інші водні об'єкти.
Основними джерелами забруднення річки є поверхневі стоки з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь, ерозія ґрунтів на площі водозбору (з наук. літ.);
До малих належать річки з площею водозбору до двох тисяч квадратних кілометрів (з мови документів);
На водозборі Либіді розташовано залізничний вокзал, автовокзал, низку промислових підприємств (з газ.).
2. Горизонтальна споруда або природне водоймище, де збирається вода.
І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев (Біблія. Пер. І. Огієнка);
– Рідина, яку ви бачите в водозборах, польових водогонах та в цих рівчаках, не проста вода. Це насичений хімічний розчин (Ю. Смолич).
ВОДОЗБІ́Р², бо́ру, ч.
Те саме, що аквіле́гія.
У народі водозбір називають ще голубками, ймовірно, через схожість за формою віночка з голубом (із журн.);
Водозбір – витончена рослина, що має ажурне декоративне листя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)