водокачка
ВОДОКА́ЧКА, и, ж.
Споруда з насосами для подавання води користувачам.
Машиніст бронепоїзда “КІМ” брав коло водокачки воду (Ю. Яновський);
Напівзведена залізнична водокачка біля станції псувала загальну картину довершеності будівництва (Б. Антоненко-Давидович);
Освітленою смугою пішов хлопець до поламаної водокачки (В. Барка);
Потужна водокачка посилала воду з Дніпра на десятки гектарів (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)