водокачка
ВОДОКА́ЧКА, и, ж. Споруда з насосами для подавання води у водогін, паровози тощо.
Машиніст бронепоїзда "КІМ" брав коло водокачки воду (Ю. Янов., І, 1958, 112);
Потужна водокачка посилала воду з Дніпра на десятки гектарів (Руд., Вітер.., 1958, 258).
Словник української мови (СУМ-11)