водомороз

ВОДОМОРО́З, а, ч.

Птах родини сиворакшевих з великою головою та довгим дзьобом, який живе біля води й живиться рибою; рибалочка (у 2 знач.).

На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб (О. Копиленко);

Водомороз населяє узбережжя водойм, гніздиться у норах по схилах круч та в дуплах дерев (з наук. літ.);

Водомороз має тіло завдожки 15–20 см. Його вага 25–40 г (з наук.-попул. літ.);

Водомороз шкідливий для рибного господарства (із журн.);

По воді вже не розбігалися кола від грайливої риби, водомороз не пікірував із гілки за невправними мальками, полетіли кудись сірі чаплі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. водомороз — водоморо́з іменник чоловічого роду, істота птах  Орфографічний словник української мови
2. водомороз — -а, ч. Птах із великою головою та довгим дзьобом, що живе біля води й живиться рибою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водомороз — ВОДОМОРО́З, а, ч. Птах з великою головою та довгим дзьобом, що живе біля води й живиться рибою. На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб (Коп., Як вони.., 1948, 59).  Словник української мови в 11 томах
4. водомороз — Водомороз, -за м. пт. Зимородокъ, Alcedo ispida. Вх. Пч. ІІ. 8.  Словник української мови Грінченка