водосвяття

ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, с.

1. Церковний обряд освячення води.

Як тільки блиснув перший промінь сонця, отець Хома запросив усіх до церкви послухати подячний молебень з водосвяттям (М. Старицький);

По гетьманському наказу мали усі перед водосвяттям з'їхатись у Чигирині (А. Чайковський);

У Києві був звичай: на Маковія всі кияни сходилися та з'їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення мало з'являтися на водосвяття в козацькому одязі (з рел.-церк. літ.).

2. (з великої літери). Те саме, що Водо́хреще.

– Якби був батько не оженив, то після Водосвяття прислав би старостів до неї (Панас Мирний);

Перед Водосвяттям ринув сюди народ (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. водосвяття — водосвя́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. водосвяття — І водосвячення, заст. водосвятіє див. освячення води  Словник церковно-обрядової термінології
3. водосвяття — -я, с. 1》 Церковний обряд освячення води. 2》 Те саме, що Водохреще.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. водосвяття — Водосвя́ття, -ття, -ттю, -ттям, на -тті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. водосвяття — ВОДОСВЯ́ТТЯ, я, с. 1. Церковний обряд освячення води. Шлюз відкривали при повному зборі всього народу з.. водосвяттям… (Бурл., Напередодні, 1956, 98). 2. Те саме, що водо́хреще.  Словник української мови в 11 томах
6. водосвяття — Водосвяття, -тя с. Освященіе воды.  Словник української мови Грінченка