водостій
ВОДОСТІ́Й, то́ю, ч.
Стояча вода.
Тут [у Казахстані] хвилююче пахне димок степового вогнища, .. лунко розлягається у надвечір'ї мукання корів, кумкання жаб у скупих весняних водостоях (А. Хорунжий);
Василь помітив шматки дерева, що пливли річкою і зупинилися на водостої коло берега (І. Чендей);
Довготривалі дощі, часті зливи можуть спричинити затоплення посівів. У такому випадку ґрунт перезволожений, поверхневі води з'єднуються з підґрунтовими водами і утворюється суцільний водостій на поверхні посівів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)