водостій
ВОДОСТІ́Й, то́ю, ч. Стояча вода.
Василь помітив шматки дерева, що пливли річкою і зупинилися на водостої коло берега (Чендей, Вітер.., 1958, 165);
І тут [у Казахстані] хвилююче пахне димок степового вогнища,.. лунко розлягається у надвечір’ї мукання корів, кумкання жаб у скупих весняних водостоях (Хор., Ковила, 1960, 59).
Словник української мови (СУМ-11)