водотеча

ВОДОТЕ́ЧА, і, ж.

1. Проникнення води через отвір, пробоїну в чому-небудь.

Коли утворювалася потужна водотеча, діру затикали кимось з екіпажу, в той час як решта шукала щасливої пристані у відкритому морі (В. Стус);

Забруднення навколишнього середовища та водотечу на суховантажі не виявлено (з газ.).

2. заст. Ручай, водний потік.

Вечір пізній, місяць ясний; рожеві квіти пахнуть; свіжі водотечі дзюрчать (Марко Вовчок);

Їй знову снилися прибої водотечі (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. водотеча — -і, ж. Водна течія, плин води.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. водотеча — див. течія  Словник синонімів Вусика
3. водотеча — Водоте́ча, -чі, -чі, -чею; -те́чі, -те́ч  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. водотеча — Водотеча, -чі ж. Теченіе воды. По розорі (проораній борозні) пішла водотеча. Грин. II. 236.  Словник української мови Грінченка