возвеличення

ВОЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., ц.-с., уроч.

Дія за знач. возвели́чити.

Вгадала [гяурка] затаєну думку валіде про возвеличення Ібрагіма до сану великого візира (П. Загребельний);

Хай думає Магомет, що похід готується для возвеличення його особи (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. возвеличення — возвели́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. возвеличення — -я, с. Дія за знач. возвеличити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возвеличення — хохл. (возвеліченіє) прослава  Словник чужослів Павло Штепа