возвеличення
ВОЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., ц.-с., уроч.
Дія за знач. возвели́чити.
Вгадала [гяурка] затаєну думку валіде про возвеличення Ібрагіма до сану великого візира (П. Загребельний);
Хай думає Магомет, що похід готується для возвеличення його особи (В. Малик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- возвеличення — возвели́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- возвеличення — -я, с. Дія за знач. возвеличити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- возвеличення — хохл. (возвеліченіє) прослава Словник чужослів Павло Штепа