возвеличення

возвели́чення

-я, с.

Дія за знач. возвеличити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возвеличення — возвели́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. возвеличення — хохл. (возвеліченіє) прослава Словник чужослів Павло Штепа
  3. возвеличення — ВОЗВЕЛИ́ЧЕННЯ, я, с., ц.-с., уроч. Дія за знач. возвели́чити. Вгадала [гяурка] затаєну думку валіде про возвеличення Ібрагіма до сану великого візира (П. Загребельний); Хай думає Магомет, що похід готується для возвеличення його особи (В. Малик). Словник української мови у 20 томах