возвеличений

ВОЗВЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, ц.-с., уроч.

Дієпр. пас. до возвели́чити.

Могла б заспокоїтися [Роксолана] хіба що тоді, коли б її первісток, її улюбленець, її Меміш .. спокійно сів у Манісі замість Мустафи, хай не названий наступником трону, хай не возвеличений перед усією імперією (П. Загребельний);

До улюблених героїв нашого народу належить і славний гетьман Богдан Хмельницький, возвеличений у багатьох думах та піснях (з навч. літ.);

І нехай Христос народиться у кожному серці, щоби Бог, у якого ми віруємо, був возвеличений! (із журн.);

// возвели́чено, безос. пред.

Небагато у всій світовій літературі пісень, де так щиро й любовно возвеличено матір, як у творчості українських поетів (з навч. літ.).