возвеличеність

ВОЗВЕЛИ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до возвели́чений.

Леонардо ніде не говорить про виховні функції мистецтва. Воно – зображення краси природи, це і становить благородну возвеличеність (з навч. літ.);

Святий шукає лише Божої волі, шукає Бога, а не особистої вивищеності (возвеличеності), найкращості. Святими не народжуються, ними стають (з рел.-церк. літ.);

Щоб відчути возвеличеність і спокій, мені треба просто прийти до церкви. Постояти і подумати про різне (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me