возвеличеність
ВОЗВЕЛИ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до возвели́чений.
Леонардо ніде не говорить про виховні функції мистецтва. Воно – зображення краси природи, це і становить благородну возвеличеність (з навч. літ.);
Святий шукає лише Божої волі, шукає Бога, а не особистої вивищеності (возвеличеності), найкращості. Святими не народжуються, ними стають (з рел.-церк. літ.);
Щоб відчути возвеличеність і спокій, мені треба просто прийти до церкви. Постояти і подумати про різне (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me