возвеличуватися
ВОЗВЕЛИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВОЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., ц.-с., уроч.
1. Ставати величним; звеличуватися, прославлятися.
Якимись потаємними закраїнами власної душі відчув ницість цієї жінки й свою вищість, .. я возвеличувався над нею, і це в свою чергу зіграло фатальну роль у моєму подальшому житті (Ю. Мушкетик);
Настала мить, коли князь .. став простим смертним для того, щоб у короткім часі возвеличитися ще більше, прибрати ймення нове, ще й не чуване на Русі (П. Загребельний).
2. Пас. до возвели́чувати.
Швидко перегортаються сторінки древньої повісті, .. в них повідається про події давно минулих днів, возвеличується князь Василь-Володимир (С. Скляренко);
Образ Ісуса Христа як страждальця за свій народ і борця зі світовим злом возвеличується і поетизується О. Олесем (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)