вокаліз

ВОКАЛІ́З, у, ч., муз.

Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на голосних звуках.

Вокалізи колискових відіграють роль обрамлення для основного музичного матеріалу (з наук.-попул. літ.);

Десь за стіною чути негучні звуки рояля, а часом вокалізи та інші вправи жіночого голосу (І. Кочерга);

Ірина Вілінська є авторкою кількох збірок вокалізів, романсів і обробок народних пісень (з газ.);

* Образно. Я подзвонила вчора Андріяшику і наспівала йому цілий вокаліз дифірамбів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вокаліз — вокалі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вокаліз — ВОКАЛІЗ – ВОКАЛІЗМ Вокаліз, -у. Вправа або твір для голосу, що виконується без слів. Вокалізм, -у. Система голосних звуків певної мови.  Літературне слововживання
3. вокаліз — -у, ч., муз. Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на самих голосних звуках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вокаліз — (від лат. vocalis — голосний, співучий) — 1. Вправа або етюд для голосу без тексту, що виконується на будь-який голосний, з назвами нот або складів і зазвичай призначається для розвитку вокальної (співацької) техніки, вироблення кантилени...  Словник-довідник музичних термінів
5. вокаліз — вокалі́з (франц. vocalise, від лат. vocalis – голосний) вправа або твір для голосу, що виконується без слів.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. вокаліз — ВОКАЛІ́З, у, ч., муз. Вправа або етюд для голосу без слів, що виконується на самих голосних звуках. Десь за стіною чути негучні звуки рояля, а часом вокалізи та інші вправи жіночого голосу (Коч., II, 1956, 487).  Словник української мови в 11 томах