вокальність
ВОКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Якість за знач. вока́льний; співучість.
За доби романтизму в мистецтві зросла вокальність інструменталізму, змінилися тембральні засоби виразності (з наук. літ.);
З-поміж старовинних інструментів бандура є найбільш сучасним, удосконаленим. Саме вокальність бандурного мистецтва закладена у виконавські можливості (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)