вокальність

ВОКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Якість за знач. вока́льний; співучість.

За доби романтизму в мистецтві зросла вокальність інструменталізму, змінилися тембральні засоби виразності (з наук. літ.);

З-поміж старовинних інструментів бандура є найбільш сучасним, удосконаленим. Саме вокальність бандурного мистецтва закладена у виконавські можливості (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вокальність — вока́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вокальність — -ності, ж. Абстр. ім. до вокальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вокальність — Вока́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)