вокальність
ВОКА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Якість за знач. вока́льний; співучість.
За доби романтизму в мистецтві зросла вокальність інструменталізму, змінилися тембральні засоби виразності (з наук. літ.);
З-поміж старовинних інструментів бандура є найбільш сучасним, удосконаленим. Саме вокальність бандурного мистецтва закладена у виконавські можливості (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вокальність — вока́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вокальність — -ності, ж. Абстр. ім. до вокальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вокальність — Вока́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)