вокодер

ВОКО́ДЕР, а, ч.

1. Система телефонного зв'язку з передаванням мови в закодованому вигляді.

Вокодер застосовують для збільшення пропускної здатності ліній зв'язку (з наук. літ.).

2. муз. Спеціальний пристрій для перетворення звуку людського голосу шляхом зміни його хвильових і частотних характеристик.

Із середини 1970-х р. вокодер широко застосовується в музичній практиці (з наук.-попул. літ.);

Розрізняють одноголосі та багатоголосі вокодери (з наук.-попул. літ.).

3. інформ. Програмне забезпечення для аналізу й синтезу звуків і мовлення.

У сучасній практиці вокодери реалізуються як програмне забезпечення (із журн.);

Модель фразового вокодера.

Значення в інших словниках

1. вокодер — -а, ч. Система зв'язку з передаванням мови у закодованому вигляді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вокодер — вокоде́р (англ. vocoder, від voice – голос і code – шифр, код) система телефонного зв’язку з передаванням мови у закодованому вигляді. Застосовують для збільшення пропускної здатності ліній зв’язку.  Словник іншомовних слів Мельничука