волжани
ВОЛЖА́НИ, а́н, мн. (одн. волжа́нин, а, ч.; волжа́нка, и, ж.).
Жителі Поволжя або ті, що походять із Поволжя.
І ти тоді мовив: – Солдати, Мої москвичі і волжани, На поміч нас кличуть Карпати (М. Нагнибіда);
Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях. Все це були волжани, уральці, сибіряки. Вони ішли поважно..; обличчя їхні були спокійними і суворими (Григорій Тютюнник);
Ярославець, корінний волжанин, українською співає. Знак любові й шани (Д. Білоус).
Словник української мови (СУМ-20)