волосний

ВОЛОСНИ́Й¹, а́, е́, спец.

Те саме, що капіля́рний.

Алкалоїд колхамін є сильним антибластичним (протипухлинним) засобом, що вражає волосні судини (з наук.-попул. літ.).

ВОЛОСНИ́Й², а́, е́, іст.

1. Прикм. до во́лость 2, 3.

– Я як скінчив сільську школу, то з того часу й пішов у люди .. як тоді водилось, у волосні писарчуки (М. Івченко);

Увечері .. поліції вже наказали бути на варті, створювати засади, негайно вести повстанців у волосне правління (О. Іваненко);

Тільки підійшли до волосного ґанку, щоб починати сходку, як раптом десь із-за церкви почулася, наближаючись, пісня (О. Гончар).

2. у знач. ім. волосни́й, но́го, ч. Посадова особа, що працює у волосній управі (старшина, писар і т. ін.).

– Я, бабо, піду у волость жалітись на вас. Вас волосний присилує йти в Київ за Мелашкою (І. Нечуй-Левицький);

Волосні з урядником не знали, що їм робити. Їм було жалко Романа і гидко Дениса слухати (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. волосний — волосни́й 1 прикметник тонкий як волос волосни́й 2 прикметник від: волость іст.  Орфографічний словник української мови
2. волосний — I -а, -е. Тонкий, як волос. Волосні судини. II -а, -е, заст. Прикм. до волость 2), 3). || у знач. ім. волосний, -ного, ч. Посадова особа, що працює у волосній управі (старшина, писар і т. ін.). Волосна управа іст. — орган правління волостю (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волосний — Волосни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. волосний — ВОЛОСНИ́Й¹, а́, е́. Тонкий, як волос. Волосні судини. ВОЛОСНИ́Й², а́, е́, заст. Прикм. до во́лость 2, 3. З яких законів волосні судді висудили той рішенець, того ні Семен, ні Мартоха, ні самі судді не знали (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. волосний — I. Волосний, -а, -е Волосной. Драг. 24. --------------- II. Волосний, -а, -е Волостной. --------------- III. Волосний, -ного с. Волостной старшина. Я наварила риби — може буде волосний. Грин. ІІІ. 566.  Словник української мови Грінченка