волохатитися
ВОЛОХА́ТИТИСЯ, иться, недок.
1. Бути вкритим чим-небудь волохатим.
Салоган підіймав голову, і на його свіжоголеному обличчі начорно виділяється глибока вм'ятина в підборідді, що волохатиться невибраним волоссям (М. Стельмах);
Ніжно-біле обличчя .. волохатилось дрібним пушком (О. Гончар).
2. перен. Невиразно виднітися.
Це і є печера .. Стелі не видно, стіни волохатяться примарною пітьмою, тиша неймовірна, кам'яна тиша (Ю. Бедзик);
В небі тривожно волохатилися хмари, крізь які проривався блідий місячний смуток (І. Пільгук).
Словник української мови (СУМ-20)