Словник української мови у 20 томах

волочення

ВОЛО́ЧЕННЯ, я, с.

Те саме, що волочі́ння.

Відвал бульдозера амфібії має передню заслінку для охоплення призми волочення ґрунту (з наук. літ.);

Зруйнований ґрунт підіймається по відвалу і переміщується перед ним у вигляді призми волочення (з навч. літ.);

До основних видів оброблення пластичним деформуванням належать такі: прокочування, волочення, пресування, кування, об'ємне та листове штампування (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)