волочення
ВОЛО́ЧЕННЯ, я, с.
Те саме, що волочі́ння.
Відвал бульдозера амфібії має передню заслінку для охоплення призми волочення ґрунту (з наук. літ.);
Зруйнований ґрунт підіймається по відвалу і переміщується перед ним у вигляді призми волочення (з навч. літ.);
До основних видів оброблення пластичним деформуванням належать такі: прокочування, волочення, пресування, кування, об'ємне та листове штампування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me