вольєр
ВОЛЬЄ́Р, а, ч.
Обгороджений майданчик для утримування тварин та птахів у зоопарках, розплідниках і т. ін.
Переходячи від клітки до клітки й від вольєра до вольєра, Андрій Степанович оповідав Женчикові про вдачу звірів, їхню далеку батьківщину та способи, якими ловлять їх (Б. Антоненко-Давидович);
У запущених вольєрах бігали різних мастей звірі (Н. Рибак);
Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця. Яресько залишився в Асканії (О. Гончар);
Тривожні, печальні думи гонили Мирона по тісній квартирі, як тигра по вольєру (Г. Тарасюк).
Словник української мови (СУМ-20)