Словник української мови у 20 томах

вонючка

ВОНЮ́ЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що смердю́чка.

Зафіксовано десятки народних назв, у яких відбито негативне ставлення людей до рослини чи її властивостей, наприклад, вонючка, кисляка (з наук.-попул. літ.);

Про скунса знаємо лише те, що це – американська вонючка, витримати запаху якої не в змозі ніхто. А про скунса як домашнього вихованця нам майже нічого не відомо (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вонючка — воню́чка 1 іменник жіночого роду рослина воню́чка 2 іменник жіночого роду, істота скунс  Орфографічний словник української мови
  2. вонючка — -и, ж. 1》 Народна назва рослин із родів: гусятник, ромашка, валеріана та ін., що відзначаються різким запахом. 2》 Назва північноамериканських ссавців родини куниць, які мають різкий неприємний запах; скунс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вонючка — Смердюх, смердючка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. вонючка — ВОНЮ́ЧКА, и, ж. 1. Народна назва рослин з родів: гусятник, ромашка, валеріана та ін., що відзначаються різким запахом. 2. Назва північноамериканських ссавців родини куниць, які мають різкий неприємний запах; скунс.  Словник української мови в 11 томах
  5. вонючка — Вонючка, -ки 1) раст. Клоповникъ, Sepidum ruderare; б) раст. Cimicifuda foetida Z. ЗЮЗО. I. 118. 2) Жучекъ изъ породы жужелицъ.  Словник української мови Грінченка