ворожбитство
ВОРОЖБИ́ТСТВО, а, с., рідко.
Те саме, що ворожі́ння.
– Сей раз прощу ще тобі оце бабське ворожбитство, але другий раз не вдасться воно тобі більше (О. Кобилянська);
Вогник видавався храмовою лампадою і надавав усій процедурі вигляд священного ворожбитства (Н. Королева);
Але що чекає попереду? Перемога чи поразка?.. Ворожбитство тут недоречне (Н. Рибак);
Як тільки циганка сотворила теє ворожбитство, в баби лице почорніло, з рота виступила піна і стало її так трясти, що місця собі не знайде (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)