вороженька

ВОРО́ЖЕНЬКА, и, ж., рідко.

Зменш.-пестл. до воро́жка.

А вороженька заxорувала, Мені правди не сказала (щедрівка);

Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Л. Боровиковський).

Значення в інших словниках

1. вороженька — ВОРО́ЖЕНЬКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до воро́жка. Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Бор., Тв., 1957, 92).  Словник української мови в 11 томах