вороновий
ВО́РОНОВИЙ, а, е, рідше ВО́РОНІВ, нова, нове.
1. Прикм. до во́рон¹ 1.
Сам отаман Шведь вирізнявся з-посеред інших козаків хіба тільки тим, що був у майже новому жупані, мав хвацько закручену чуприну, чорну, мов воронове крило (С. Добровольський);
Не марне дзвону вечоровому вторує вороновий крик (В. Стус).
2. Кольором схожий на ворона; чорний.
З-під барвистої тюбетейки вибивалися кільця воронового волосся (П. Панч);
Латками воронового крила лисніє чорнозем (Є. Гуцало).
3. у знач. ім. во́ронові, вих, мн. Родина птахів ряду горобцеподібних, до якої належать ворони, граки, галки, круки, сороки та сойки.
Воронові – це зазвичай великі птахи порівняно з іншими горобцеподібними (з наук.-попул. літ.);
Родина воронових складається з понад 120 видів птахів, представлених на всіх континентах, крім Антарктиди (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)