воронований
ВОРОНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до воронува́ти.
Два кулемети, простромивши вороновані дула крізь панцирник, сторожко промацували глибокий прослідок попереду (Микита Чернявський);
На землю впали чоботи .. і новенька, мов щойно з заводу, воронована зброя (А. Дімаров);
Альдо дивився .. широко розплющеними очима, намагаючись не пропустити жодного руху, жодного слова. Найбільше його цікавив блискучий воронований кольт (І. Білик);
Гвинтівка виглядає добротною, жодних люфтів на ній нема, ложе з добре полірованого бука, метал воронований якісно, чорного кольору (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)