воронований

ВОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воронува́ти;

// У знач. прикм.

На тлі воронованої сталі видніється зображення якогось знака (Гончар, Таврія.., 1957, 664).

Значення в інших словниках

1. воронований — вороно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. воронований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до воронувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воронований — ВОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до воронува́ти. Два кулемети, простромивши вороновані дула крізь панцирник, сторожко промацували глибокий прослідок попереду (Микита Чернявський); На землю впали чоботи ..  Словник української мови у 20 томах