ворітечка

ВОРІ́ТЕЧКА, ВОРІ́ТОЧКА, чок, мн.

Зменш.-пестл. до воро́та 1.

Ой, не ходи, старий, Коло моїх ворітечок! (з народної пісні);

Щедрівочка щедрувала, Воріточка поламала. А ти, пане, не зівай, Воріточка поладнай (з народної пісні);

– Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав?.. Як повз твої воріточка Сивим конем їхав? (П. Чубинський);

[Марта:] Мати вже й ворітечка десь порозчиняла, гостей виглядаючи (С. Васильченко);

Він зупинив коня біля сивих ворітечок (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ворітечка — ворі́течка множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. ворітечка — -чок, мн. Зменш.-пестл. до ворота 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ворітечка — див. ворота  Словник синонімів Вусика
4. ворітечка — Ворі́течка, -течок, -течкам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ворітечка — ВОРІ́ТЕЧКА, чок, мн. Зменш.-пестл. до воро́та 1. Ой, не ходи, старий, Коло моїх ворітечок! (Нар. лірика, 1956, 346); [Марта:] Мати вже й ворітечка десь порозчиняла, гостей виглядаючи (Вас., III, 1960, 101).  Словник української мови в 11 томах
6. ворітечка — Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок мн. ум. отъ ворота.  Словник української мови Грінченка