воскобійниця

ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до воскобі́йник.

Досвідчена воскобійниця.

2. Те саме, що воскобі́йня.

Велів [Турн] везти зо всіх олійниць, Де тілько єсть, із воскобійниць, Як можна швидше тарани (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. воскобійниця — воскобі́йниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. воскобійниця — -і. Жін. до воскобійник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воскобійниця — ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до воскобі́йник.  Словник української мови в 11 томах
4. воскобійниця — Воскобійниця, -ці ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.  Словник української мови Грінченка