воскобійниця
ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до воскобі́йник.
Досвідчена воскобійниця.
2. Те саме, що воскобі́йня.
Велів [Турн] везти зо всіх олійниць, Де тілько єсть, із воскобійниць, Як можна швидше тарани (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воскобійниця — воскобі́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- воскобійниця — -і. Жін. до воскобійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воскобійниця — ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до воскобі́йник. Словник української мови в 11 томах
- воскобійниця — Воскобійниця, -ці ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65. Словник української мови Грінченка