воскобійниця
Воскобійниця, -ці
ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воскобійниця — воскобі́йниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- воскобійниця — -і. Жін. до воскобійник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- воскобійниця — ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до воскобі́йник. Досвідчена воскобійниця. 2. Те саме, що воскобі́йня. Велів [Турн] везти зо всіх олійниць, Де тілько єсть, із воскобійниць, Як можна швидше тарани (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
- воскобійниця — ВОСКОБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до воскобі́йник. Словник української мови в 11 томах