восковий

ВОСКОВИ́Й, а́, е́.

1. Зробл. з воску.

Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля (С. Скляренко);

// Укритий або просочений воском.

Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка);

Світло падало знизу і просвічувало крізь восковий папір (В. Кучер).

2. Який має колір воску; блідо-жовтий.

– Ви б порадились [у] лікаря.., – говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці (М. Коцюбинський);

В тіні під грушею біліли вискреблені до воскового кольору лавочка і стіл (І. Сенченко).

3. перен. М'який, податливий (про людську вдачу).

Воскова вдача: аби до тепла, так і тане (прислів'я);

– Жіночка трапилась ласкава, просто-таки воскова (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. восковий — воскови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. восковий — -а, -е. 1》 Зробл. з воску. || Укритий або просочений воском. Воскова міль — міль, що паразитує на стільниках. 2》 перен. М'який, податливий (про людську вдачу). Воскова хиткість (гнучкість) мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. восковий — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. восковий — ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З.  Словник синонімів української мови
5. восковий — Воско́ви́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке Підземелля (Скл., Святослав, 1959, 559); // Укритий або просочений воском. Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
7. восковий — Восковий, -а, -е Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671.  Словник української мови Грінченка