Словник синонімів української мови

восковий

ВОСКОВИ́Й (покритий або просочений воском), ВОСКО́ВАНИЙ, ВОЩА́НИ́Й, ВО́ЩЕНИЙ. Сапфо щось пише на восковій табличці (Леся Українка); Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку, лави (З. Тулуб); Вощаний папір; Вощена підлога.

ЖО́ВТИЙ (кольору яєчного жовтка, золота, лимона тощо); ЗОЛОТИ́Й, ЗОЛОТИ́СТИЙ, ЗОЛОТА́ВИЙ, ЗОЛОТА́СТИЙ рідко (кольору золота, блискучо-жовтий); ЛИМО́ННИЙ, ЛИМО́НОВИЙ, ЦИТРИ́НОВИЙ, ЦИТРИ́ННИЙ, ЦИТРО́НОВИЙ (кольору шкірки цитрону); БУРШТИ́НОВИЙ, ЯНТА́РНИЙ, ЯНТАРЕ́ВИЙ рідко (кольору бурштину, золотисто-жовтий); СОЛО́М'ЯНИЙ (кольору соломи, світло-жовтий); КУКУРУ́ДЗЯНИЙ (кольору стиглої кукурудзи, золотисто-жовтий); КАНА́РКОВИЙ (яскраво-жовтий); ВОСКОВИ́Й, ВОЩА́НИЙ (блідо-жовтий); ПОЛО́ВИЙ (кольору стиглого жита, пшениці, блідо-жовтий); ПА́ЛЕВИЙ, СОМО́Н невідм., рідше (блідо-жовтий з рожевим відтінком); ГІРЧИ́ЧНИЙ (кольору гірчиці, темно-жовтий); ШАФРА́ННИЙ, ШАФРА́НОВИЙ (кольору шафрану, оранжево-жовтий); ПІСО́ЧНИЙ (кольору піску, сіро-жовтий); ГЛИ́ВИЙ діал. (про масть — жовтий з сірим відтінком). Дерева в саду хитає вітер, жовтий лист летить до ніг мені (В. Сосюра); Над обличчями тихо снували покинуті дідом золоті бджоли (О. Довженко); Січкар.. обтріпує з одежі золотистий пилок соняшників (М. Стельмах); З-під густого пирію, назустріч сонцю, підіймалися золотаві зірочки козельців (С. Добровольський); Меркне Ворскла золотаста (І. Вирган); Зацвіли (клени) неприродно яскраво, барвисто, зазивно ясно-жовтим, яскраво-червоним, багряним, оранжевим, лимонним і якимсь фантастичним червоно-зеленим кольором (П. Козланюк); В вікні померкло, зарожевіло, потім взялось цитриновим кольором (І. Багряний); Ювеліри іноді нагрівають прозорий, цитринного кольору янтар — тоді пухирці.. утворюють усередині каменя об'ємні фігурки (з журналу); Уже настав ясний світанок. Він розлив-ся на тихій воді цитроновим кольором (В. Кучер); Бурштинове сонце поринало в безодню за верховіття вікових буків (О. Донченко); Земля красувалася в рум'яних яблуках, янтарних динях, пурпурових помідорах (Л. Дмитерко); Вона (Ксеня).. перебирала руками кінчик солом'яної коси, перекинутої через плече (С. Голованівський); В хустині кукурудзяного кольору, в червоних відблисках сонячного проміння.. Мариня справді виглядала надзвичайно (Ірина Вільде); Воскові жовтіють зерна (Григір Тютюнник); Обличчя його посіріло і вуха стали вощаними, як у мерця (Л. Первомайський); Скільки оком скинеш — нив'я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Панас Мирний); Рожеві, білосніжні, палеві, червоні, аж чорні, троянди розстилалися навколо (О. Іваненко); На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (О. Гончар); Хай у вічність стелиться дорога золотим шафрановим полотном (І. Драч); Пісочне пальто; Гливий кінь.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. восковий — воскови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. восковий — -а, -е. 1》 Зробл. з воску. || Укритий або просочений воском. Воскова міль — міль, що паразитує на стільниках. 2》 перен. М'який, податливий (про людську вдачу). Воскова хиткість (гнучкість) мед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля (С. Скляренко); // Укритий або просочений воском.  Словник української мови у 20 томах
  4. восковий — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
  5. восковий — Воско́ви́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. восковий — ВОСКОВИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. з воску. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке Підземелля (Скл., Святослав, 1959, 559); // Укритий або просочений воском. Сапфо щось пише на восковій табличці (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  7. восковий — Восковий, -а, -е Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. № 5671.  Словник української мови Грінченка