восьмипілля

ВОСЬМИПІ́ЛЛЯ, я, с., с. г.

Система сівозміни, при якій орна земля поділяється на вісім ділянок, кожна з яких по черзі засівається різними культурами.

У передових поміщицьких маєтках у 40-х роках ХІХ ст. замість застарілого трипілля впроваджувалося п'ятипілля, шестипілля і навіть восьмипілля (з навч. літ.);

На десяти гектарах землі господарства було застосовано восьмипілля (з газ.).