восьмиструнний
ВОСЬМИСТРУ́ННИЙ, а, е.
Який має вісім струн.
Арабське джерело IX ст. оповідало про восьмиструнні слов'янські лютні, гуслі і довгі, на два лікті дудки (М. Грушевський);
Коло багаття з сього боку сидів сивий дід у старій ягнячій гуньці й грав на восьмиструнні гуслі [восьмиструнних гуслях], сам собі приспівуючи (І. Білик);
П. Куліш описав цікавий випадок, як один запорозький козак продав свою восьмиструнну бандуру заможному діду-сліпцю Ригоренку, який жив на Харківщині (з наук.-попул. літ.);
Музиканту з саморобною восьмиструнною гітарою дали звання народного артиста України (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)