восьмуха
ВОСЬМУ́ХА, и, ж., розм., заст.
Те саме, що восьму́шка 1.
Він, сьому випивши восьмуху, Послідки з кварти виливав (І. Котляревський);
От і сторжились за десять рублiв грошей i восьмуху горiлки (Г. Квітка-Основ'яненко);
Дехто й до шинку навідався, восьмуху задавив на радощах (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)