Словник української мови у 20 томах

воїтелька

ВОЇ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.

Те саме, що войовни́ця.

Винниченко не був би Винниченком, якби не виставив мораль “старих” як ханжеську й лицемірну. Чого варті хоч би “амури” Ксенії Андріївни, ще однієї воїтельки з “розпустою” і “свободною любов'ю”! (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. воїтелька — вої́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови