воїтелька
ВОЇ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст.
Те саме, що войовни́ця.
Винниченко не був би Винниченком, якби не виставив мораль “старих” як ханжеську й лицемірну. Чого варті хоч би “амури” Ксенії Андріївни, ще однієї воїтельки з “розпустою” і “свободною любов'ю”! (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воїтелька — вої́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови