впаювати
ВПА́ЮВАТИ (УПА́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВПАЯ́ТИ (УПАЯ́ТИ), я́ю, я́єш, док., що.
1. Паянням закріплювати що-небудь у чомусь.
Срібні електроди виготовляли з матеріалу, який використовується в електротехніці, і впаювали у скляні трубочки (з наук. літ.);
Як установило слідство, злочинці збирали використані телефонні картки, які люди залишали біля телефонних автоматів, і впаювали в них спеціальний мікрочип (з газ.);
З другого боку верхньої кришки [портсигара] Антон .. впаяв маленьку фотокарточку Оксани (Д. Ткач).
2. кому, перен., жарг. Те саме, що прису́джувати 1, 2.
– Фі-і! – аж свиснув Марко. – А що тепер буде? Це діло підсудне, і за те, що я тебе буду переховувати, можуть і мені впаять на примусовку [примусову працю] (Григорій Тютюнник);
Чоловікові впаяли штраф за відмову заправити авто міліції (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)