впаювати
ВПА́ЮВАТИ (УПА́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВПАЯ́ТИ (УПАЯ́ТИ), я́ю, я́єш, док., що.
1. Паянням закріплювати що-небудь у чомусь.
Срібні електроди виготовляли з матеріалу, який використовується в електротехніці, і впаювали у скляні трубочки (з наук. літ.);
Як установило слідство, злочинці збирали використані телефонні картки, які люди залишали біля телефонних автоматів, і впаювали в них спеціальний мікрочип (з газ.);
З другого боку верхньої кришки [портсигара] Антон .. впаяв маленьку фотокарточку Оксани (Д. Ткач).
2. кому, перен., жарг. Те саме, що прису́джувати 1, 2.
– Фі-і! – аж свиснув Марко. – А що тепер буде? Це діло підсудне, і за те, що я тебе буду переховувати, можуть і мені впаять на примусовку [примусову працю] (Григорій Тютюнник);
Чоловікові впаяли штраф за відмову заправити авто міліції (з газ.).
Значення в інших словниках
- впаювати — впа́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- впаювати — (упаювати), -юю, -юєш, недок., впаяти (упаяти), -яю, -яєш, док., перех. Паянням закріплювати що-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впаювати — ВПА́ЮВАТИ (УПА́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВПАЯ́ТИ (УПАЯ́ТИ), я́ю, я́єш, док., перех. Паянням закріплювати що-небудь у чомусь. З другого боку верхньої кришки [портсигара] Антон.. впаяв маленьку фотокарточку Оксани (Ткач, Крута хвиля, 1956, 69). Словник української мови в 11 томах